Скачайте изображение (превью) выбрав качество

320x180 480x360 640x480 1280x720

1 лютого 2023 року під час штурму позицій противником отримав мінно-вибухові поранення несумісні з життям наш земляк - солдат, стрілець стрілкової роти КОПИЛОВ ВАДИМ ІГОРЬОВИЧ.
Народився Вадим Ігорьович 22 березня 1976 року
Закінчив Лубенську загальноосвітню школу №10, пізніше Полтавський військовий інститут зв’язку.
Служив у Збройних Силах України.
Пізніше працював на Лубенських підприємствах «Валтекс», «Лічмаш». А з 2008 року - зварювальником на заводі «Лубнимаш». Війна круто змінила життя Вадима. Вже 26 лютого 2022 року він став на захист України, рідного краю, своєї сім’ї.
Чесний, справедливий. Хороший чоловік і батько. Таким залишиться Вадим Ігорьович у пам’яті згорьованих рідних, друзів, колег, побратимів.
Поділяємо горе родини. Щиро співчуваємо матері героя, дружині, доньці та сину.

1 лютого 2023 року під час штурму позицій противником отримав мінно-вибухові поранення несумісні з життям наш земляк, сержант, командир відділення стрілецької роти ПЕРЕВОЗЧИКОВ ВЯЧЕСЛАВ ЮРІЙОВИЧ
Народився Вячеслав Юрійович 11 березня 1973 року в м. Пермь (Росія), але ще в дитинстві разом з батьками переїхав на Лубенщину, в село Мацківці. Україна та її люди стали йому рідними й близькими.
Навчався у Лубенській загальноосвітній школі №3. Згодом закінчив Ташкентське танкове училище. Після закінчення служби в армії повернувся на Лубенщину. Працював трактористом у с. Мацківці, потім водієм на заводі у м. Бориспіль. Мирні професії, які покликані створювати, будувати, а не руйнувати. Проте, війна змусила стати на захист рідної землі. Вже з 26 лютого 2022 року –Вячеслав у лавах Збройних Сил України.
Вячеслава Юрійовича згадують, як життєрадісну веселу людину, надійного друга, люблячого батька і дідуся.
Лубенська громада сумує разом з дружиною, доньками та онуками Вячеслава Юрійовича.

Чтобы скачать видео "Прощання з загиблими воїнами Вадимом Копиловим та Вячеславом Перевозчиком" передвинте ползунок вправо