Коломия у скорботі, сумує та плаче, бо сьогодні попрощалася зі своїм сином.
На вічний спочинок у кращі світи помандрував наш колега Василь Григорович Нагірний.
Сотні людей зійшлися до храму, аби віддати шану пам'яті людині з величезним добрим серцем, людину, яка своєю працею зберегла історію Прикарпаття та рідної Писанкової для майбутніх поколінь.
Завжди усміхнений, щоразу простягав руку допомоги, розраджував словом.
Навіть у дні важкої хвороби, не здавався, боровся за життя та чіплявся за кожен новий день.
«Стільки ще треба зробити, написати», - полюбляв казати Василь.