86 - РІЧЧЯ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

Подробнее о видео

#поезія #журналістика #мистецтво #література #поет #Біївці #Лубни #лауреат #премія #Лубны

ДО 86 РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В. А. СИМОНЕНКО.
Сьогодня день народження видатного українського поета Василя Симоненка.
СИМОНЕНКО Василь Андрійович (08.01.1935—13.12.1963) — поет, прозаїк, перекладач, журналіст. Народився в с. Біївці (нині село Лубенського р-ну., Полтавської обл.). Рано залишився без батька. Закінчив середню школу в с. Тарандинці Лубенського р-ну., Полтавської обл.(1952) і факультет журналістики Київського університету (1957). Почав писати в університеті, керував студентською літературною студією. Працював у редакціях газет "Черкаська правда" (1957—1959), "Молодь Черкащини" (1960—1963), був власним кореспондентом "Робітничої газети" по Черкаській області. За життя Василя Симоненка. вийшла друком лише одна збірка поезій — "Тиша і грім" (1962), тоді ж його прийняли до Спілки письменників України.
Великої популярності набули самвидавні поезії Симоненка в яких він критикував радянську дійсність, жорстокість комуністичної деспотії, великодержавний шовінізм.
Товаришував з Л. Костенко, І. Драчем та А. Горською, разом з якими відвідував Клуб творчої молоді у Києві. Василь Симоненко горів бажанням запалити національне відродження. Разом зі своїми товаришами-шістедесятниками він займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. За його участю було відкрито таємні братські могили жертв сталінських репресії на Васильківському та Лук’янівському кладовищах та у Биківнянському лісі, тим самим підписуючи собі смертний вирок. Симоненко був постійно під наглядом КДБ.
Автор збірок поезій і прози "Земне тяжіння" (1964), "Вино із троянд" (1965), "Вірші" (1966), дитячих книжок, численних нарисів, фейлетонів, рецензій та ін. Перекладач поезій О. Блока (1963). Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1995 р. посмертно) за збірки поезій та прози "Лебеді материнства", "У твоєму імені живу", "Народ мій завжди буде"). За неофіційною версією, Василь Симоненко помер (у м. Черкаси) по кількох місяцях після побиття його черкаською міліцією. Самвидавна поезія В. Симоненка опублікована частково в Україні у сфальшованому вигляді, ширилася за кордоном, здобувши високу оцінку критики. Симоненко став визначальною постаттю боротьби за державну і культурну суверенність України 2-ї половини 20-го століття. Низку віршів Василя Симоненка покладено на музику, перекладено англ., болг., польс., рос., румун., угор. та ін. мовами.
В Україні засновано премію ім. В.Симоненка (1988). Також премії Василя Симоненка засновані і в нашому посульському краї.
Це регіонально літературно - мистецька премія імені Василя Симоненка. В цьому році переможцями визначино - поетесу Тетяну Домашенко та художника Олександра Мирошниченка.
Премія в галузі журналістики імені Василя Симоненка. Лауреатом 2020 року став Олександр Сопронюк (ред. газети "Слово" м. Київ)
Щиро вітаємо цього річних лауреатів.
У селі Біївці 17 червня 2005 - го року відкрито погруддя Василя Симоненка (скульптор М. Цись), а в Черкасах 17 листопада 2010 - го року, пам’ятник (скульптор
В. Димйон).
У пам'яті України та українців Василь Симоненко залишається вічно молодим класиком, який закликав кожного цінувати власну унікальність і людську сутність.

Підписуйтесь на офіційні канали 📹 телестудії "Лубни"
Telegram:
Facebook: www.facebook.com/groups/lubnytv/
Instagram: