Алла Сігарьова - "Душа".

Подробнее о видео

А у мене боліла душа...
Не моя... але я відчувала...
Срібне гордості лезо ножа...
Як гукала щодня, як чекала...

Як щовечора волю душі
У кулак свій сталевий збирала,
І всю міць сили духу мені
У красі своїй демонструвала.

Як щоранку з пробудженням вій
Напівсонної сильної думки,
Малювала в уяві своїй
І обличчя, і очі, і руки.

Як щоночі крізь сон і без сну
У віршах слізно спокій шукала.
Владно тінь викликала на бій,
І так ніжно собі програвала.

Як увесь біль життєвих образ,
Ворох привидів болісних своїх,
Приміряла на мій впертий стан,
Як кліше, проти всіх правил моїх.

І писала на кожній стіні,
Що між нами сама збудувала,
І писала... не те, й не мені...
Я запоєм рядки ті читала...

Замість слова одного "пробач",
І натомість "я дуже сумую",
Промовляла одне лиш "люблю",
І без сумніву знала, що чую.

А у мене боліла душа...
Не моя... просто спільного роду.
Я скорюсь мудро, воля твоя,
Та свою не підкориш природу.

Алла Сігарьова, 25.01.2025р.
Музика Люсьєна Шамбаллані.