🔬 Випадкове виявлення пухлини в підшлунковій залозі: що робити? 💡

Подробнее о видео

🔬 Випадкове виявлення пухлини в підшлунковій залозі: що робити? 💡

Уявімо ситуацію: пацієнт без жодних симптомів проходить КТ чи УЗД, і раптом — виявлено щільне вогнище у підшлунковій залозі. Що далі? 🤔

🧭 Алгоритм дій:
1. Оцінити щільність новоутворення:
• Гіподенсивне (гіпоехогенне) ➡️ найчастіше аденокарцинома підшлункової.
• Гіперденсивне ➡️ підозра на нейроендокринну пухлину.
• Ізохогенне або з неоднозначною щільністю — потребує уточнення.
2. Гіподенсивна зміна (підозра на рак):
🔍 Якщо візуалізація (КТ з контрастом) та думка досвідченого хірурга дозволяють припустити, що пухлина операбельна, і немає віддалених метастазів, пацієнта можна одразу скерувати на операцію.
💉 Якщо є сумніви щодо резектабельності ➡️ проводять EUS з біопсією, а далі — неоад’ювантна терапія (хіміо-/радіотерапія) з подальшою переоцінкою.
3. Гіперденсивна зміна (нейроендокринна пухлина):
🧠 Такий пацієнт має бути направлений до спеціалізованого онкоендокринного центру.
📊 Потрібно встановити, чи гормонально активна пухлина.
🔸 Якщо неактивна і 1 см ➡️ можлива спостережна тактика.
🔸 У всіх інших випадках — активне лікування.

📌 Висновок:
Випадкове виявлення вогнищевої зміни в підшлунковій — це не вирок, але сигнал до структурованої діагностики. Від її морфології та клінічного контексту залежить усе: від простої спостережної тактики до складного мультимодального лікування. 🎯

А ви знали, що тип щільності на КТ уже на старті може підказати, з чим маємо справу? 📸💭