Історія волонтерки. Місія творити добро

Подробнее о видео

З її обличчя не зникає посмішка, вона позитивна, відкрита та дуже любить свою країну. Знайомтесь - це Оксана Мартин - викладачка української мови, яка ще у 2014 році стала на шлях волонтерства. Вона завжди вчила своїх учнів любити мову, пам’ятати історію та шанувати тих, хто бореться за незалежність України. Але коли почалася війна , зрозуміла: любов до країни це не лише слова, а й дії. Ще за часів АТО вона збирала речі для бійців, медикаменти, допомагала медичним установам. Війна зробила волонтерство невід’ємною частиною її життя. Тепер це не просто ініціатива - це місія. Для волонтерки повномасштабне вторгнення стало особливим болем, бо її брат зараз також на передовій. Жінка знає, доки допомагає армії,кожному захисникові, що цього потребує, вона підтримує і рідну людину. Оксана частий гість у лікувальних установах краю, де відновлюються наші захисники. Вона приносить їм не лише допомогу, але й теплі слова підтримки, а головне відчуття,що вони важливі та є ті. хто про них піклуватиметься. На своєму волонтерському шляху Оксані вдалося отримати набагато більше ніж віддати. Жінка знайшла родину під назвою “Волонтери Закарпаття”. За свою діяльність та служіння українському народові волонтерка отримала відзнаки від міністра оборони Рустема Умерова, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Та Оксана зізнається, що ці відзнаки належать не лише їй, а кожному, хто зробив свій маленький внесок у наближення нашої перемоги. Зворушує волонтерку і те, як на неї дивляться діти. Студенти ж пишаються своєю викладачкою. Надихаються та допомагають. Оксана ніколи не дозволяє собі опускати руки, але бувають моменти, коли емоційно вигорає. Тоді вона шукає відраду у молитві та сповіді. Саме віра дозволяє рухатися далі та робити все можливе для тих, хто найбільше потребує її руку допомоги. Та попри втому і біль, що приносить війна, вона не зупиняється. Оксана Мартин вірить, Україна вистоїть. Бо за неї воюють найкращі - ті, хто на фронті, і ті, хто у тилу.