Дар мови втратила від слів...
Моя... "епізодична" постать.
Меж вдячності моїй нема,
Одне в душі лишилось - "вдосталь..."
Я не хотіла, свідок Бог,
Тієї головної ролі,
І залишаю сцену Вам,
Моя голубонька, поволі.
Мені не стане більше сил
Буть тінню в Ваших епізодах.
Від невзаємності глибин
До дна... перехопило подих.
Ні, я не можу більше так.
Я відмовляюсь Вам на користь.
Собі лишу душевний біль,
Відмови біль, і чисту совість.
Святкуйте, пані, привід є
Мій бенефіс відсвяткувати.
Пороги Вашої душі
Не можу більше оббивати.