Я дивилася правді у вічі...Що ж вони такі темні, Боже?
І навіщо розквітли квіти,
Сніжно-білі... на щастя, може?
Для ілюзій занадто пізно,
"Минув" час, вороття немає.
Що ж той погляд, те небо темне,
Все за душу мене тримає?
Дивина, залишились квіти...
Слава Богу, життя триває.
День у день на суцвіття біле
Подивлятись не мед буває...
І краса, і незваний спогад,
Клавіш білих фантомний дотик.
І ховається від прозріння
Чорних нот милозвучний подих.
Чи на згадку, чи то знак звище,
Я не буду фантазувати...
Вчусь постфактум, квітки любити
І усе, так, як є приймати.
Алла Сігарьова, 21.01.2025р.
Музика Люсьєна Шамбаллані.
Музыка
Фильмы
ТВ Шоу
Категории видео
