
Осені дні залишили у моїм вікні
зірване листя, розірваний час...
І ніби для нас, місто дихало лише для нас.
І я вірю в те, що твоя душа
буде вічно там, де є моя.
І я вірю в те,
що серце твоє буде вічно там, де є моє.
А коли день зникне, з птахами відлетить -
саме в ту мить я відчую, як воно болить!
І з першим промінням наступного дня
прокинусь я,
і побачу, що тебе нема,
Але я вiрю в те,
Що твоя душа
Буде вічно там, де є моя...
І я вірю в те,
що серце твоє буде вічно там, де є моє...
І я вірю в те, що моя душа
буде вічно там, де є твоя...
І я вірю в те, що серце моє
буде вічно там, де є твоє...