
Квітень... рамки без фотографій...
І лягає комусь на плечі
Лад взірцевий в порожній шафі.
Стіл звільнила, в шухлядах чисто,
Навіть пилу ніде немає.
Я прибрала все особисто,
І ніщо мене не тримає.
Ніби вирвали вчора душу...
А сьогодні нове служіння...
Я потроху збиратись мушу,
Шанувати весни цвітіння.
І сумний, і болючий досвід -
Три коробки важких сміттєвих.
Вже чекає водій і розквіт
Без обійм і питань суттєвих.
Абрикосовий цвіт під ноги
Пелюстками лягає радо,
І ведуть мене всі дороги,
Любим краєм і рідним садом.
Алла Сігарьова, 03.04.2025р.
Музика Люсьєна Шамбаллані.