Український радянський короткометражний художній фільм 1988 року режисера Андрія Дончика за матеріалами однойменного незакінченого сценарію Олександра Довженка.Фільм можна назвати поетичною притчею. Він відходить від класичного наративу й більше нагадує візуальне есе про людське, історичне, міфологічне. У ньому немає "богів" у буквальному сенсі — це метафора руйнування ілюзій, краху фальшивих авторитетів і народження нових сенсів.
Цей короткометражний художній фільм став творчою спробою осмислення і візуалізації філософських ідей Олександра Довженка. У своїх незавершених нотатках він розмірковував над крахом старих ідеологій, над зміною духовних орієнтирів — і саме цю тему взяв за основу режисер Андрій Дончик.
Стрічка витримана в стилістиці «українського поетичного кіно» — з великою увагою до символів, природи, фактур, тиші. Відчувається вплив самого Довженка, з його унікальним відчуттям кадру й ритму.
У цій картині ми бачимо швидше спробу інтерпретації довженкового тексту, чим її художнє осмислення на екрані, ця стрічка недооцінена й дуже рідкісна для українського класичного кіно канону.
Творча група:
Автор сценарію: Євген Гуцало
Режисер-постановник: Андрій Дончик
Оператор-постановник: Михайло Кретов
Художник-постановник: Олександр Даниленко
У ролях:
Ярослав Гаврилюк
Тетяна Назарова
Геннадій Гарбук
Борислав Брондуков
Георгій Морозюк
Володимир Олексієнко
Людмила Лобза
Борис Молодан
Іван Бернацький
Віктор Логозинський
Олександр Дубович
Корній Халдай
Григорій Романюк
Іван Середа
Іван Коренівський
Сашко Гаровченко
жителі сіл Харківці, Соснівка, Млини Полтавської області Гадяцького району.
Картина відзначена Призом за найкращий дебют I Всеукраїнського кінофестивалю ім. І.Миколайчука
Музыка
Фильмы
ТВ Шоу
Категории видео
