Уявляєш мене напроти...

Подробнее о видео

Уявляєш мене напроти
В довгій сукні, біля вікна?
В теплім погляді тане осінь,
І мовчання мого глибина...

Уяви собі, ніби стіни
Увібрали увесь наш біль.
І немає нічого більше,
І не треба словесних хвиль.

В тому спокої, в повній тиші,
Все стоїть на своїх місцях.
Я не хочу нічого більше,
І мене не тримає страх.

Два мовчання, в одній кімнаті
З певним номером на дверях.
Як тобі вдвох зі мною, поряд
У пророчих твоїх думках?

Чи то казка, чи то буденність
Із фантомами почуттів?
Я забути той день не можу,
Повторитись, сам Бог велів.