
Екранізація однойменної драми-феєрії української письменниці Лесі Українки..
Молода пара на березі річки гортає книжку Лесі Українки «Лісова пісня». Читання переносить молодих людей на Полісся, де розгортається дія драми. Сюжет же самої літературної основи знайомий кожному.
Із плином років першу екранну «Лісову пісню» пов’язують не лише з іменем режисера, а й iз виконавицею ролі Мавки Раїсою Недашківською, якій участь у фільмі принесла шалену славу.
Однак у ті часи кіноверсію вистави «Лісова пісня» критики відносили до своєрідного напряму, що поєднав два мистецтва — кіно й театр. Як результат, такі роботи критикували за надмірну театральність (передусім умовність акторської гри, декорації) з одного боку, і брак живого контакту з глядачем — з іншого. Поза тим, Івченко став одним із перших театральних режисерів, що, взявшись за камеру, почали послуговуватися можливостями кіно: натурними зйомками, різними точками зйомки тощо.
У ролях
Раїса Недашківська — Мавка;
Володимир Сидорчук — Лукаш;
Петро Вескляров — дядько Лев;
Володимир Рудін — Лісовик;
Валерій Квітка — Перелесник;
Варвара Губенко — мати Лукаша;
Раїса Пироженко — Килина;
Раїса Дорошенко — водяна русалка;
Ада Роговцева — польова русалка;
Леонід Марченко — Куць;
Н. Таєнко — Водяник;
Е. Харченко — Пропасниця;
Володимир Максименко — «Той, що в скалі сидить»;
Діти Килини: Боря Воблий, Юра Баранцев,
Потерчата: Іра Семко, Сергій Шиман.
Знімальна група:
Автор сценарію та режисер-постановник: Віктор Івченко
Оператор-постановник: Олексій Прокопенко
Художник-постановник: Володимир Агранов
Композитор: Ігор Шамо
Режисер: Віктор Конарський
Звукооператор: Рива Бісновата
Стрічка – переможець конкурсу 1961 року газети «Радянська культура» (в номінаціях найкращий оператор та найкращий художник).