
Фільм українського режисера Віллена Новака знятий за мотивами оповідання Євгена Митька «Тепер я турок, не козак» Одеською кіностудією за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Прем'єра фільму відбулася 4 листопада 2021 року.
За словами режисера фільму, за порадою свого знайомого, він прочитав оповідання Євгена Митька «Тепер я турок, не козак», яке було надруковано у 1989 році у журналі «Мистецтво кіно» та відтоді його «серце залишилось із цим оповіданням».
У 2017 році він розповів про сценарій продюсеру Андрію Осіпову, якого дуже вразила та зацікавила ідея фільму. Після цього розпочалася підготовча робота, а наприкінці 2019 року надійшли перші кошти для зйомок фільму, які проходили в Одесі та Одеській області, зокрема у селі Ковалівка Біляївського району.
У центрі картини - історія кохання Фросі та Льончика. Останній - єврей, а це неабияка перепона, за переконаннями батька Фросі Олекси, на шляху до їхнього кохання й, тим паче, одруження. Та юнацька пристрасть й перше кохання бере гору - пара зіграє весілля, адже дівчина вже при надії. Але починається Друга світова війна, переслідування й розстріли євреїв. Й тут ворогуванню двох родин настає кінець: ба більше, Олекса переховує свого свата Євсія у себе вдома. Чи вдасться родині вижити в жорнах війни й не втратити людяність?
У стрічці знялися як відомі українському глядачеві актори, так і новачки:
Віктор Жданов - Олекса
Максим Горай - Женька
Артем Вільбік - Овсій
Ірина Мельник - бабуся Ганя
Ольга Радчук - Бася
Роланд Мішко - Льончик
Анастасія Марків - Фрося
Анастасія Борисова - мама Марія
Творча група:
Автор сценарію – Євген МИТЬКО, за участю Віллена Новака;
Режисер-постановник – Віллен НОВАК;
Оператор-постановник – Данил ДЕДКОВ;
Художник-постановник – Віктор ФОМІН;
Художник по костюмах – Тетяна ПІДДУБНА;
Художник по гриму – Сергій МАУРІН;
Звукорежисер – Тамаз КВАТАШИДЗЕ;
Композитор – Володимир ГРОНСЬКИЙ;
Виконавчий продюсер – Олена ДЕМЕНТЬЄВА;
Генеральний продюсер – Андрій ОСІПОВ.
Фільм має прекрасну фестивальну історію. Відзнаки та нагороди
Спеціальна відзнака на Міжнародному кінофестивалі «Слов'янська казка» (Болгарія), 2021;
Гран-прі міжнародного кінофестивалю «КіТи» (Україна), 2021;
Відзнака у категорії «Найкращий повнометражний фільм» на кінофестивалі Future of film Awards (Північна Македонія), 2021;
Діамантова нагорода журі у категорії «Найкращий повнометражний фільм» на Європейському кінофестивалі (Велика Британія), 2021;
Перше місце на фестивалі Silk Road Film Awards Cannes у номінації «Найкращий режисер повнометражного фільму» (Франція), 2022;
Золота відзнака Голлівудського кінофестивалю (США), 2022;
Перше місце у номінації «Кращий драматичний фільм» на Анатолійському міжнародному кінофестивалі (Туреччина), 2022.
Головний заклик фільму — залишатися людьми незалежно від зовнішніх перипетій, усіх складнощів життя та змін влади.
А на які роздуми надихнув вас фільм? Пишіть в коментарях.