
Розстріляні мрії…
Слова П.Половко ,Муз.І.Федишин
———
Українці нині живутьміж небом і купіллю сліз.
У цьому болі, в цій війні —ми мусимо триматися разом.
Пісні — як ліки для душі,вони лікують серце,шепочуть: “Тримайся”,коли немає вже слів.
Співчуття — усім,хто втратив рідних.
Хто чекає голосу,який більше не подзвонить…Але в пітьмі — світло. Серед руїн — надія. І доки співає народ —він живе. Він бореться. Він переможе.