
Як молитву шепочу їх зранку.
Силу слів на душу приймаю,
Мов живої води повну склянку.
Я тримаюся за невагоме
Непорушне і щире між нами.
І живу бездумно тобою,
І молюсь твоїми думками.
Я зі словом твоїм засинаю,
І втішаюся голосом рідним.
І милуюся образом світлим
І волоссям воістину срібним.
І коли серед ночі прокинусь,
Я пригадую слів твоїх спокій.
На губах своїх відчуваю
Легкий твій поцілунок солодкий.
Все повторюю знову і знову,
Як єдине, що істинно знаю:
Так не можна, не можна любити...
Я тебе не люблю, а кохаю...
Алла Сігарьова. 03.06.2025р.
Музика Люсьєна Шамбаллані.