
Юстина. Миле зайченя, яке бажає своєї власної діснеївської казки, навіть якщо здебільшого її слід додумати і допилити власними силами. Юстина сама вбралася у рожеву сукню з віночком зі стразів на голові, надіслала терену костюм, чорний як на…як наа, як не не на побачення коротше. Взяла його власно за ручку і потащила пити чай на фоні її згадки дитинства - замку. Щоправда, взяла так ніби вона та дитина, яке веде показувати свої іграшки старшому братові. Але ця казкова вистава, зовсім не метчиться з майже повністю зруйнованим замком. І хоч я не відміняю важливості того, що про українську архітекттурну спадщину говорити треба, але наголошую, що загалом це викликало більше протиріч на побаченні в мене як в гладачки, ніж якихось романтичних відчуттів від всього що коїлося на екрані.
#неканон #холостяк13 #огляд #терен