Не знаєш української - біда...- Віолетта Кравченко

Подробнее о видео

1 вересня - день знань. І зараз саме актуальне питання - знання нашої рідної української мови. Тому пропоную Вашій увазі чудовий вірш про нашу солов'їну мову.

Не знаєш української - біда,
Але для мене гірше, коли знаєш.
І у державі, де іде війна
Ворожою ще й досі розмовляєш.
Чому? Не зрозумію я ніяк,
Невже вам не болить за Україну?
Чому "язик" убивць і посіпак
Дорожчий вам за рідну, солов'їну?
Робоче місце змушує людей
Державною сьогодні розмовляти.
Ото й усе. Навіть своїх дітей
Не вчить любити рідну мову мати...
Багато виправдовують себе,
Що хлопці, котрі всіх нас захищають,
Боронять Україну, й дотепер
Російською спокійно розмовляють.
Скажу вам так, що ви - то не вони!
Не до навчань, коли орда стріляє.
Вони зречуться вже після війни!
У вас є час! Бажання лиш немає...
Російську чую зі свого вікна,
Затихли вибухи, не гупають снаряди.
Прокиньтесь, люди! Досі йде війна!
На сході й півдні досі луплять " гради".
Невже патріотизму ні на грам?
Чому все українське так огидне?
Невже тоді дійти повинно вам,
Аж коли кров на руки рідних бризне?
Російське прищепили нам колись
І ми жили. І нам було байдуже.
Сьогодні ти ворожого зречись!
Зречись, прошу! Благаю тебе, друже!
Ми Україну мусим зберегти!
Її нащадкам нашим передати!
Тож переходь на українську ти!
На цій землі вона має лунати!
Нехай тобі не буде все одно!
" Какая разніца ", - нехай тобі не буде!
За кораблем російське все! На дно!
Пишайтесь нашим, українським, люди!!!
автор - Віолета Кравченко -
___________________________________________________________________
Інші вірші
Вірші про Україну -
Вірші про війну та мир - -
Моя творчість -
___________________________________________________________________
Посилання на мої соц мережі:
Мій Facebook -
Одноклассники -
Мій інстаграм -
Вконтакте (сторінка мами) -