ГАНЬБА ЧИ БЕЗСИЛЛЯ? ПОЛІЦІЯ ТОМАШПІЛЬЩИНИ НЕ МОЖЕ ЗІБРАТИ 5 000 ГРИВЕНЬ НА РАЦІЇ ДЛЯ «ЛЮТІ»

Подробнее о видео

ГАНЬБА ЧИ БЕЗСИЛЛЯ? ЧОМУ ПОЛІЦІЯ ТОМАШПІЛЬЩИНИ НЕ МОЖЕ ЗІБРАТИ 5 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ НА РАЦІЇ ДЛЯ СПЕЦПІДРОЗДІЛУ «ЛЮТЬ»
У той час, як на передовій українські захисники щодня ризикують життям, борючись за кожен метр рідної землі, з тилу надходять новини, які викликають не просто здивування, а й глибоке обурення. За інформацією, що стала відома редакції, поліцейські Томашпільського відділу поліції на Вінниччині виявилися неспроможними зібрати всього 5 тисяч гривень на найнеобхідніше – рації для своїх же колег зі спецпідрозділу "ЛЮТЬ", які воюють на "нулі". Ця ситуація не лише висвітлює певну байдужість, але й порушує питання про пріоритети та відповідальність тих, хто перебуває у відносному тилу.

Нечуваний контраст: зарплати "тиловиків" і потреба "передовиків"
Подивімося правді у вічі. Середня заробітна плата поліцейського в Україні, навіть без урахування додаткових надбавок та премій, є значно вищою за середній рівень по країні. Звісно, робота в поліції вимагає відповідальності, але чи можна порівняти ризики та навантаження поліцейського в глибокому тилу з пеклом, через яке щодня проходять бійці штурмових бригад?

Як може статися, що колектив відділу поліції, отримуючи стабільну і пристойну заробітну плату, виявляється нездатним зібрати суму, еквівалентну менш ніж 130 доларам США, для підтримки тих, хто захищає їхній спокій? Це свідчить або про відсутність бажання, або про катастрофічне нерозуміння реалій війни.

П'ять тисяч гривень – це не мільйони на дрони чи високоточну зброю. Це кошти на базове обладнання, без якого ефективна комунікація на фронті, а отже, і життя наших воїнів, стають під величезною загрозою. Рації – це очі та вуха штурмовиків, це можливість координувати дії, передавати інформацію про ворога, викликати підкріплення чи евакуацію. Їх відсутність може коштувати життя.

Байдужість чи безсилля?
Цей інцидент змушує задуматися про глибинні проблеми. Чи це банальна байдужість тилових служб до потреб фронту? Чи відсутність чіткої системи комунікації та взаємодопомоги всередині правоохоронної системи? Або, що ще гірше, це відображення того, що деякі інституції в тилу так і не змогли повністю перебудуватися на воєнні рейки, живучи за принципами мирного часу?

Бійці спецпідрозділу "ЛЮТЬ" – це ті самі поліцейські, які ще вчора патрулювали вулиці, забезпечували порядок, а сьогодні зі зброєю в руках захищають країну на найгарячіших ділянках фронту. Вони воюють не лише за Україну, а й за мирне небо над Томашпільщиною, за можливість тих самих поліцейських у відділку виконувати свою роботу в безпеці. І коли ті, кого вони захищають, не можуть зібрати мізерну суму на життєво важливе обладнання, це виглядає як зрада.

Заклик до дії та відповідальності
Ця ситуація має стати тривожним дзвінком не лише для Томашпільського відділу поліції, а й для всієї системи. Проблема не в 5 тисячах гривень, а в ставленні. У той час, як вся країна об'єдналася у волонтерському русі, збираючи мільйони на потреби ЗСУ, подібні випадки підривають довіру та дискредитують тих, хто має бути прикладом.

Ми закликаємо керівництво Національної поліції України звернути найпильнішу увагу на цей інцидент. Необхідно провести службову перевірку, з'ясувати причини такої бездіяльності та вжити заходів для забезпечення належної підтримки бійців спецпідрозділів. Адже єдність та взаємодопомога – це ті цінності, на яких тримається наша стійкість у війні. І якщо тил не здатний підтримати фронт навіть у таких дрібницях, про яку Перемогу можна говорити?