Затишний куточок у пеклі
Я побудувала на скелі.
Квітами укрила каміння
Біля підвісної оселі.
Начебто будинок на гілці
Дерева, що висить віками
Над самою величчю прірви,
Над долинами та річками.
Там у небі синім глибокім,
Де не видно дна під ногами,
У імлі зміїне сичання,
А земля сповита богами.
Там у мене, тепло на серці
І думки тяжіють до неба.
Тіло моє - храм, дух - святиня,
А душа велить, все, що треба.
Там і чашка кави - то свято,
А зв'язок - безцінний дарунок.
Там для двох і хліба шматочок -
Незрівнянний долі цілунок.
Де б я не бувала, а в серці,
Затишно, мов там на вершині,
Де душа зустрілась із небом,
І слугує світлу понині.
Алла Сігарьова, 25.08.2024
Музика Люсьєна Шамбаллані.