Мені тебе не вистачає,
Твого душевного тепла.
Я знаю більше, ніж бажаю -
І навіть ближче, ніж була...
Мене нітрохи не лякають
Твоєї сповіді слова.
Не треба слів, я відчуваю
В тобі сумління божества.
А від порожніх обіцянок
Все більше присмак гіркоти.
Словами можна обійняти,
Руками можна обпекти.
Не треба душу роздягати,
Ти хочеш тиші від душі.
Я загорну твоє мовчання,
Мов вдих оголений в вірші.
Мене ніщо не зупиняє.
Я можу будь-коли піти,
Лише одне бажання маю:
Хай буде так, як хочеш ти.