Зелений фургон (1959) | Пригодницький фільм

Подробнее о видео

У кінематографі дуже рідко буває, щоб ту саму книгу екранізували двічі. Хіба якщо йдеться про класичний твір, та й то – на відстані років. Натомість детективній повісті Олександра Козачинського “Зелений фургон” випала незвичайна доля. У 1959-му за цим твором поставив однойменний фільм на Одеській студії Генріх Габай. Картина мала заслужений успіх у глядачів. Але 1972 року режисер емігрував, стрічку вилучили з прокату.

Глядачі, зрозуміло, не були в курсі щодо еміграції режисера (про таке не повідомляли газети, просто ім’я “зрадника” раптом зникало зі сторінок преси). Люди почали надсилати листи до журналу “Советский экран” – чому не показують “Зелений фургон”?

Тож “нагорі” визріла ідея зробити нову екранізацію повісті Козачинського. Кращу за попередню – багатосерійну, кольорову.
На каналі Одеської кіностудії Film-OK прем’єра пригодницького фільму «Зелений фургон» 1959 року.

Український художній фільм за однойменною повістю Олександра Козачинського, знятий в 1959 році на Одеській кіностудії.

Режисер: Генрих Габай; сценарист: Григорій Колтунов; оператор: Радомир Василевський.

Події розгортаються у 1920 році в Одесі. Складний час, коли домінували наслідки війни між червоними і білими. Нарешті Червона армія переможно входить у місто. Тепер їм належить звільнити простих людей від процвітаючої злочинності. Для цього набираються нові сили, до яких і потрапляє Володя Козаченко, колишній учень гімназії.

У ролях:
Володимир Колокольцев — Володя Козаченко
Микола Волков — батько Володі
Віктор Мізіненко — Віктор Прокопович Шестаков
Юрій Тимошенко — Грищенко, сільський міліціонер
Ольга Лисенко — Маруся Цимбалюк
Василь Векшин — «Красунчик»
Дмитро Мілютенко — Дід Тарас
Роман Філіппов — Федько Бик
Віктор Шугаєв — Червень
Кость Кульчицький — хазяїн фургону
Станіслава Шиманська — селянка (немає в титрах)

Серед кінематографістів є «байка», що «Зелений фургон» розлютив міністра культури УРСР Ростислава Бабійчука, який заявив: «Ми не дозволимо сміятися над першими роками радянської міліції!» Фільм порізали й випустили в прокат «другим екраном» – приміські кінотеатри, сільські клуби. А Габаєві заборонили працювати в Україні як «режисеру, який не вміє знімати». Хоча, підтверджені факти, що «Зелений фургон», який став проривом у радянській героїчній комедії. За опитуванням журналу «Советский экран», стрічка увійшла до п’ятірки найкращих художніх фільмів 1960 року.

Не будемо вдаватися в розбір легенд та домислів, так ретельно змішаних з правдою, пропонуємо подивитися стрічку «Зелений фургон на нашому каналі» та вирішити для себе, на яку оцінку заслуговує фільм у сучасного глядача.