Брифінг автора телепрограм про кіно та TV, журналіста Ігоря Жукова та проєкту "Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки" в "Kharkiv Media Hub" Ukraine Media Center. Підписуйтесь: Повне відео Актуальні під час війни теми всеукраїнського масштабу, які ще ніхто не підіймав і які виходять далеко за межі України.
"Коли йде війна, нещадно бомблять нашу країну, моє рідне місто Харків і малу Батьківщину Чугуїв, і весь цивілізований світ запровадив санкції проти країни-агресорки, ми розпочали акцію «Український кінофронт» і створили проєкт «Кіно, яке не подивляться орки», в якому висвітлюються актуальні під час війни теми всеукраїнського масштабу, які ще ніхто не підіймав і які виходять далеко за межі України, в телеграм-каналі та фейсбуці (незабаром і в телеформаті тощо).
Розкриваємо, хто зі світових «кінодіячів» та які компанії, не зважаючи на санкції, продовжують продавати в росії кіно тощо.
Розповідаємо громадськості, що через санкції проти країни-агресорки, без світового продукту, який відмовилися в росії показувати Голлівуд та провідні кіно-теле-компанії (світові онлайн-кінотеатри та відео-сервіси на чолі з Netflix вийшли з ринку рф), російські кінотеатри та вся їхня кіно-теле-онлайн-відео-індустрія зазнає втрат у сотні млн $ і перебувають на межі закриття, а крім величезних економічних втрат російські глядачі, у яких зник доступ до якісного контенту (а санкції включають і заборону показу не тільки новинок, а і контенту минулого часу тощо), через це всюди скиглять і на грунті цього з'являються антивоєнні настрої.
Привертаємо увагу правовласників, світової та української спільноти: не допустити піратство в кінотеатрах росії, яке вони намагаються проводити, та припинити офіційний показ деякого світового кіно-теле-продукту в росії…
«Кожний світовий кінохіт, що не вийшов в росії – це не збудована ракета проти України! Кожний непоказаний серіал, фільм тощо – недоотримані гроші на війну проти нас!»
А ще поділюся цим:
Моя мати Тетяна Жукова - вчителька української мови та літератури з українського села Хустянка, а тато, журналіст і поет Леонід Жуков, - з росйськомовного Чугуєва Харківської області, який починав вчителем російської мови та літератури, а далі чверть століття працював журналістом чугуївської газети, де писав статті двома мовами. Мої телепрограми виходили 30 років теж двома мовами, а останні декілька років для виконання ліцензії регіонального телеканалу моя програма виходила в ефірі російською мовою - виходила до кінця лютого, поки російськи бомби не поцілили в телевежу і канал більш не працює, як і більшість інших харківських, бо нас вирішили "денацифікувати"...
І я знаю, що найстрашніше – коли під час бомбардувань, під звуки російських винищувачів, що низько пролітають над домом, готуючись завдати авіаудару, і під подальші моторошні звуки вибухів поруч, від яких вібрують стіни, тремтить підлога і спалахують у бряжчанні вікон пожежі, твої близькі ридають і моляться, просячи в Бога захисту...
Це повинен знати весь світ і росіяни, які, щоб не бути орками, мусять виступати проти війни!"