
Ця будівля не слугує місцем, де можна вивчити свою культурну спадщину. Тут немає життя, немає праці.
Натомість, є дещо інше. Подерті стіни, вибиті вікна, а замість краси історичних інтерʼєрів — не менш давнє сміттєзвалище . А ще — запах гару, адже садиба неодноразово горіла.
Навіть розміщення у буферній зоні всесвітньої спадщини «Софії Київської» не наділило ці стіни належним ставленням з боку киян та місцевої влади, яка не зацікавлення у їх збереженні.
Раніше ми вже зазначили про те, що існує тенденція навмисного знищення історичних будівель задля чиєїсь вигоди, наприклад, нового будівництва на цій території.
Жахливо і прикро, що історична спадщина «згорає», залишаючи після себе лише попіл байдужості, недбалості та безповоротних втрат для культури і памʼяті цілого народу.
Більше у наших соцмережах 👉🏼