
Від ночі, у яку змінився світ,
Коли зі страхом людство вмить збагнуло –
У мирний атом вірити не слід!
А ніби вчора ніч весняна квітла,
Вражала чистотою синь небес,
Та темряву прорізав спалах світла –
Це вибух на Чорнобильській АЕС.
На «до» і «після» розділивши долі.
Враз Прип`ять стала тиха і пуста.
Тридцять сім років вже поволі
Травою в самотѝні зароста.
Згадаємо про тих, що захищали,
Радіаційний стримуючи жар
І без вагань життя свої поклали,
Живу країну нам лишивши в дар.
Пройшли роки… Чорнобиль знов палає…
Вогонь розносить лісом буревій…
Не атом це – людина все вбиває,
Поставивши над світом розум свій.
Горять ліси, палає знов Чорнобиль….
Мабу̀ть, такої кари мало нам,
Ще й додалѝся труднощі хвороби...
Все глибше на Землі скорботи шрам.
О, Світлий Боже! Зглянься Ти над нами!
Пробач, ми ж нерозумні ще, малі!
Хай дощ цілющий злине над лісами
Й скінчѝть хвороба хід свій по Землі!...
Багато років вже минуло,
Як світ крізь гирло вогняне пройшов…
Нащадки подвиг предків не забули…
Хай все мине й не бу̀де лиха знов!
Посилання на оригінал вірша
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інші вірші у списку відтворення Моя творчість -
Вірші про Україну -
___________________________________________________________________
Посилання на мої соц мережі:
Мій Facebook -
Мій інстаграм -
TikTok - tiktok.com/@dmitrolev2309