
Весна минула, літо відцвіло,
Вже всохли наші вишні біля хати,
Й наполовину вимерло село,
А я все думав: «Встигну! Ще не вечір!»…
Минулося, «як білих яблунь дим»,
Вже тягарем лягли роки на плечі,
Жив правдою, хоча й не був святим.
Не поспішав… несказані слова
Губилися немов волошки в житі,
Сивіла непомітно голова,
Спливали в вічність неповторні миті.
Ану ж якщо не встигну, не скажу…
Бо скільки тут лишилося до краю?!
І от нарешті «перейшов межу»:
– Ти знаєш, дівчинко, я так тебе кохаю!..
#вірш_еміль_дубров # Я_СТІЛЬКИ_ЩЕ_НЕ_ВСТИГ_ТОБІ_СКАЗАТИ #ястількищеневстигтобісказати #liliyapotap #liliyapotapenko #потапенко #поезіяукраїнською #поезія #вірші #віршідлядуші #лілія_потап #лілія_потапенко #поезіядлядуші #поезия