Іноді пам'ять — це єдиний міст додому. А час — це ріка, яку не перепливти знову.«Той берег» — це не просто пісня, це подорож у часі до місця, де в серці ніколи не було зими. Це історія про дім, що пахне м'ятою та свіжим хлібом, про дитинство, яке здається забутою казкою, і про гірке усвідомлення, що на тому березі нас уже ніхто не чекає.
Ця композиція — для кожного, хто хоч раз відчував солодкий біль ностальгії. Для тих, чий дім залишився лише на фотографіях та у спогадах. Для тих, хто знає, як це — чути здаля дитячий сміх і відчувати, як щемить серце.
💬 А на якому «березі» залишились ваші найтепліші спогади? Напишіть у коментарях, нам дуже цікаво прочитати ваші історії.
Підтримайте нашу творчість, якщо ця пісня торкнулася вашої душі:
👍 Ставте лайк — це найкраща подяка для нас.
🔔 Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвіночок, щоб не пропустити нові пісні.
↪️ Поділіться цим відео з тими, кому, на вашу думку, воно відгукнеться.
▶️ ТЕКСТ ПІСНІ:
На тому березі, за рікою часу,
Стояв наш дім, немов забута казка.
Там пахло м'ятою і свіжим хлібом,
І кожен день був дивом оповитий.
Той берег, той берег за рікою,
Де в серці не було зими.
Той берег, той берег не зі мною,
Ми назавжди з ним розведені.
І тільки хвилі пам'яті несуть
Туди, де нас уже, на жаль, не ждуть.
На жаль, не ждуть...
На підвіконні герань цвіла червоно,
І дощ стікав по втомленому склі.
Ми там ховались від біди й кордонів,
І мрії всі лишились в тій землі.
Ой, річко-пам'яте, скажи, невже ніколи
Не збудувати міст через роки?
Той сміх дитячий чується здаля,
Та я не плачу, просто серце коле,
Бо та земля — навіки не моя.
Той берег, той берег за рікою,
Де в серці не було зими.
Той берег, той берег не зі мною,
Ми назавжди з ним розведені.
І тільки хвилі пам'яті несуть
Туди, де нас уже, на жаль, не ждуть.
На жаль, не ждуть...
#ТойБерег #УкраїнськаМузика #Ностальгія #СучаснаУкраїнськаМузика #Лірика #ПроДім #ДушевнаПісня #UkrainianMusic #НовинкиМузики2025
Музыка
Фильмы
ТВ Шоу
Категории видео
