Красивый стих о любви. Автор стихотворения -- Маргарита Валерьева.Мов випадково, на краю землі,
Де залишився крок до небосхилу,
В обіймах вітру він зустрів її —
Ту, що життя його навік змінила.
Вона була такою як усі,
І водночас — на цілий світ не схожа.
Був ніжний спокій у очах її,
А з ним щось незнайоме і тривожне.
Вона тримала квіти у руках,
Мрійливо заплітаючи в волосся.
І загубившись десь в дитячих снах,
Здавалося, що зовсім вже доросла.
Він погляд відвести не мав вже сил,
Дивуючись: це гра лише чи доля? —
Та поряд з нею час змінив свій плин,
У кожного, мабуть, своя неволя.
Вона ж лише всміхалася йому,
Без зайвих слів стояла зовсім близько —
Відкривши серце без страху тому,
Хто бачив цілий світ в її усмішці.
Й хоч довелось іти крізь злі вітри,
У темряві вони не загубились.
Життя вело їх шлях на край землі,
Де залишився крок до небосхилу.
Там обіймав її він що є сил,
І знав: у ній насправді його доля.
Бо з нею поряд час змінив свій плин,
На щастя обернулася неволя.
Історія, мабуть, стара як світ
Для когось — просто казка про кохання,
А хтось побачить в ній себе на мить,
Бо в кожній казці є частинка правди...
Инстаграм автора:
Инстаграм группы:
Фейсбук группы:
Музыка
Фильмы
ТВ Шоу
Категории видео
