А В УКРАЇНІ ПАХЛО ЗНОВ ВЕСНОЮ
Вже розпустились котики вербові,
Розтанув сніг і квіти поповзли.
І як же хлопцям хочеться любові...
Вони ж іще на світі й не жили...
З дитинства - у війну, в бліндаж холодний,
Де постріли, де смерть і чорний дим.
Де спиш одягнений, часом навіть голодний
І кожен день радієш всім живим.
Їм вісімнадцять, двадцять, може, більше,
Усі стали дорослими за мить.
Весна - це час, аби писати вірші,
Весна - це час співати і любить.
Чекають вдома діточки на тата,
Дружина виглядає молода,
Чекає наречена на солдата,
Тож залиши нас чорная біда!
Іди собі, вже вдосталь нагулялась,
Вже через край ти крові напилась.
У відповідь вона лиш розсміялась,
Та постоявши трохи, подалась.
Пішла вона, війну забрав з собою,
Пішла, аби ніколи не прийти.
А в Україні пахло знов весною,
Дерева й квіти стали знов цвісти.
Весна! Й така жадана Перемога!!!
Героям квіти кидають до ніг!
Заплачу й тихо помолюся Богу,
Подякую, що він мій край зберіг...
Автор:© Nezlamna Vi @ВіолеттаКравченко-п7с
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інші вірші у списку відтворення Моя творчість -
Вірші Віолетти Кравченко -
Вірші про війну та мир - -
Вірші про Україну -
___________________________________________________________________
Посилання на мої соц мережі:
Мій Facebook -
Одноклассники -
Мій інстаграм -
TikTok - tiktok.com/@dmitrolev2309