Мій янгол, вже зима вкриває землю
Сріблястим інеєм мов полотном.
А я сповідую обіт мовчання.
Сповиті спогади мої теплом.
Мій друже, вже морозний вітер в місті...
Від того подиху душа тремтить.
А я благословляю серця тишу.
Так тихо, ніби більше не болить.
Мій янгол, вже нарешті буде свято,
І прийде спокій у людські серця.
А я на диво більше не чекаю,
Хай буде все за волею Творця.
Мій друже, вже летять мої бажання
Немов на крилах в вишні небеса.
А я тебе з собою не тримаю,
Хай сяє зірка твоя не згаса.
Мій янгол, вже запізно для розмови...
Якщо не знайдеш рідної душі,
Зимовими квітками крижаними
На ранок мої вікна розпиши.