Сьогодні п'ю із чаші забуття,
Ні слова, ані думки, про минуле...
Я знала щастя, все своє життя.
А вчора я ім'я його забула.
День другий, все як завжди, знов сама,
світанок в вікна, гіркота, свобода.
Мені потрібна ще одна мета,
Прийдешня відцвіла, Бог з ним, не шкода.
День третій буде як завжди сумним,
Я буду щастя втрачене вдавати.
Четвертий буде також непростим,
Та я навчилась біль перемагати.
Рік п'ятий, буде роком перемог,
І щастя змінить ще одне обличчя,
І знову я любитиму, дай Бог.
Найважчим буде лиш оце півріччя.
Сьогодні ж, п'ю із чаші забуття,
День котрий, більше значення не має.
Я йшла до нього все своє життя,
А щастя, втім, - інакше виглядає...