Річки, озера і ставки України! Реки, озера и пруды Украины!

Подробнее о видео

Rivers, lakes and ponds of Ukraine!
Ріки та озера України
Річки України

Більшість річок нашої держави належить до басейну Дніпра та Дністра. Ці річки впадають в Чорне море. Лише 5% водних артерій України належить до басейну Балтійського моря. Вони є притоками відомої польської річки Вісли. В країні нараховується 3039 річок завдовжки понад 10 км. З цієї кількості 47% належать до басейну Дніпра. Річок, що мають протяжність понад 100 км, налічується 117. Загальна їх довжина перевищує 100 000 км.

Дніпро — найбільша річка України і третя в Європі. Важко переоцінити значення цієї водної магістралі для природи і господарства нашої держави. Як корені гігантського дерева його притоки ніби скріпляють в єдине ціле Україну. Разом з тим Дніпро розділяє територію країни на дві частини — лівобережну і правобережну. Загальна довжина річки — 2285 км. У межах України вона становить 1050 км. Площа басейну — 503 тис. км2.

До зарегулювання стоку Дніпро давав для господарства України понад 6 млрд м3 води за рік і 45-50 тис. центнерів риби. Експлуатація водного транспорту супроводжувалася значними труднощами. Тепер Дніпро дає понад 15 млрд м3 води, 200-220 тис. центнерів риби. Вода Славутича зрошує понад 600 тис. гектарів сільськогосподарських угідь півдня України.

Створено тисячокілометровий глибоководний шлях для проходження теплоходів вантажопідйомністю до 5 тис. тонн.

Найбільші притоки Дніпра — Прип'ять і Десна. Ці річки також судноплавні і дають Славутичу 47% стоку всього басейну. Менші за значенням притоки Тетерів, Псьол, Ворскла, Рось, Самара, Конка, Інгулець. Всього в басейні Дніпра є 1424 притоки.

Сіверський Донець вбирає в себе стоки всієї північно-східної частини держави. Площа басейну становить 98,9 тис. км2. Знайшовши річку на карті ви переконаєтеся, що протікає вона в Україні своєю середньою течією. Повна довжина Сіверського Донця — 1053 км. В межах України вона становить 738 км. Середньорічний стік — 3,87 млрд. м3. Сіверський Донець протікає Харківською, Донецькою і Луганською областями. Його господарське значення в цій частині України дуже велике.

Дністер має водозбірну площу 72,1 тис. км2. Як ви вже знаєте це менше, ніж у Сіверського Донця. Але завдяки набагато більшій кількості опадів у цій частині України, особливо у Карпатах, стік його становить 11,3 млрд. м3 води. На відміну від Сіверського Донця Дністер протікає в межах України своєю верхньою і нижньою течією, де і впадає в однойменний лиман Чорного моря. Довжина річки — 1362 км. На території України він приймає води 486 приток.

Південний Буг — остання серед великих річок. Площа басейну досягає 63,7 тис. км2, довжина — 792 км. Південний Буг має 301 притоку, кожна довжиною понад 10 км. Середньорічний об'єм стоку — 2,52 млрд м3. Досить велике значення цієї річки особливо у господарстві маловодної Миколаївської області.

На території України існує ще декілька самостійних басейнів. Вони менш значні за розмірами і стоком. Всі вони мають більше чи менше місцеве господарське значення. Це басейн Інгульця на півдні нашої держави, басейн річок північного узбережжя Азовського моря, голубих артерій Криму та незначна група приток Дунаю, Вісли, Тиси.

Велике значення в Україні мають малі річки, довжина яких не перевищує 100 км. За кількістю вони значно переважають. Неначе кровоносні судини пронизують малі річки нашу землю. Вони збирають воду з великої площі і несуть її до великих водних артерій. Без малих річок неможливе існування і великих. Вони мають велике значення в господарстві адміністративних районів, міст і сіл. Разом з тим їм не надається належної уваги. Вирубування дерев і чагарників вздовж берегів, розорювання заплав, скидання неочищених стоків промислових і сільськогосподарських підприємств, надмірне випасання худоби завдають малим річкам значної шкоди. Малі річки в різних районах України сильно відрізняються за своїм гідрологічним режимом.

Так, у Карпатах для них характерна швидка течія, невеликі глибини, кам'янисте дно, холодна і чиста вода. Під час великих злив гірські річки цього району бувають дуже бурхливі і мають велику руйнівну силу. Наприкінці 1992 року в Закарпатті такі річки нанесли дуже великих збитків господарству і населенню. Річки Криму і південної частини степової зони влітку часто взагалі пересихають. Постійний водотік тут буває весною або ж після дощів і злив. На Поліссі річки мають дуже повільну течію і широкі заболочені заплави.