Двоє під однією парасолькою (1983) | Мелодрама

Подробнее о видео

Як визначили самі творці картини «Двоє під однією парасолькою» (рос. «Двое под. одним зонтом») – це квітнева казка. Про те, що казкового в цьому сюжеті, робіть висновки після перегляду мелодрами Одеської кіностудії на каналі Film-OK.

Фільм вийшов на екрани у 1983 році й був поставлений режисером Георгієм Юнгвальдом-Хількевичем за одноіменною повістю Сергія Абрамова.

Музична ексцентрична казка з життя артистів цирку. Дан — жонглер, який готує новий атракціон. Він повинен зробити неможливе, щоб програма стала гідною показу глядачам. Тіль, директор циркової вистави, вимагає, щоб номер виконувався легко і недбало. Для того, щоб домогтися майстерної недбалості, потрібно одне з двох: щоденна рутинна робота або чудо.
Артист цирку, жонглер Дан, зустрічає під час дощу дівчину Олю. Під час знайомства дізнається, що вона чарівниця. Дан не вірить, але відразу після зустрічі в його житті починаються чудеса. У букіністичному магазині йому попадається рідкісна старовинна книга, він з успіхом проводить репетиції вистав, все, як і було обіцяно його чарівницею. Дан як і раніше відмовляється вірити, і влаштовує Олі своєрідний іспит — бажання на замовлення. Останнє бажання про новий номер, який він хотів поставити, виконано, але воно останнє. Ольга зникає з його життя так само раптово, як і з'явилася, під час дощу.

У ролях:
Івар Калниньш — Дан (Данило Фролович Шереметьєв) / дідусь Дана
Інокентій Смоктуновський — Тіль
Олена Сафонова — Оля
Наталія Андрейченко — Людмила
Олена Яковлєва — Лєра
Євген Біляуер — Микола Зернов
Наталія Акімова — Бабуся Дана
У фільмі співають Олег Анофрієв і квартет «Надежда»

Знімальна група:
Автор сценарію: Сергій Абрамов
Режисер-постановник: Георгій Юнгвальд-Хількевич
Оператор-постановник: Альберт Осипов
Художники-постановники: Ігор Бриль, Марк Коник
Композитор: Ісаак Шварц
Тексти пісень: Ілля Рєзнік

У фільмі можна помилуватися прекрасними видами Одеського оперного театру, Цирку, прогулятися затишною Пироговською вулицею, разом з героями зазирнути в магазин «Букініст», що колись розташовувався на вулиці Преображенській, навіть здійснити культурну вилазку на Морський вокзал.
І після цього хтось ще скаже, що Одеса – це не кіно столиця?)
Діліться враженнями про фільм в коментарях.