Я тримала в обіймах небо,
Що ніколи моїм не буде.
Я по світу, мов тінь, скиталась -
Небеса наді мною всюди...
І куди би я не тікала,
Небо було над головою.
І частину небес у серці
Я носила завжди з собою.
І не раз опускала руки,
І лишити все намагалась...
Моє небо мене любило,
Наді мною завжди лишалось.
Я зривала, немов кайдани,
Марних ревнощів пута з себе...
Відпускала свої бажання,
Та вертались вони на небо.
Я дивилась у піднебесся,
І хололи безсило руки.
Розділяла нас мить прощання,
І труїли часи розлуки.
Я молилась в обіймах неба,
І мовчала душа небесна.
- Забери мене, час спливає,
Я не хочу так, якщо чесно...