Чаша

Подробнее о видео

В не пролитих сльозах, мов в вині,
Захлиналась душа.
Я розрізала пута край серця свого без ножа,
Розгорнула обійми, зігріла у власних руках.
Я пила з нею з чаші, щоб не захлиснув душу страх.

І вона прикипіла, їй дихалось легше удвох.
То не я осушала сліз чашу, те може лиш Бог.
Я приходила часом, збираючи смуток в бокал,
І пила з нею разом у храмі душевних дзеркал.

Я зникала безмовно, лишаючи їй два крила.
І вона знов летіла, і кращою з кращих була.
А якщо тільки серце її заливали дощі,
Я приходила мовчки, й тулилася їй до душі.

І розмова, із часом, їй стала дорожче вина.
І між нами розтанула сліз не пролитих стіна.
І вона говорила до мене, відверто, без слів,
Розмовляючи мовою тіла й своїх почуттів.

Я її розуміла по погляду й блиску в очах.
Я прийшла, щоб не дати їй долю втопити в сльозах.
Ми пірнали удвох не в вино, а в очей глибину.
І вона підкорила самотність глибин крижану.

Алла Сігарьова. 2023.

Музика Люсьєна Шамбаллані