
Але для лікаря важливо мати кордон.
Не емоційний — а системний.
Запис, час, структура — це не про байдужість. Це про повагу.
Бо тільки тоді я можу бути справді уважним. І не згоріти.
А як ви вважаєте — коли «просто спитати» ще нормально, а коли це вже порушення меж?